Перелік зібрань
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Перелік зібрань by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 25
Results Per Page
Sort Options
Item Перкусійний ансамбль у творчості композиторів ХХ століття: жанрово-стильові особливості (на прикладі Токати К. Чавеса та «Тернового вінця» Д. Масланки)(0023-12) І. ПроценкоМагістерська робота І. Проценка «Перкусійний ансамбль у творчості композиторів ХХ століття: жанрово-стильові особливості (на прикладі Токати К. Чавеса та «Тернового вінця» Д. Масланки)» присвячена дослідженню еволюції перкусійного ансамблю як самостійного явища у музичній культурі ХХ століття. У роботі проаналізовано зміну ролі ударних інструментів в оркестровій музиці, зростання їхньої виразності та розширення функцій, що призвело до становлення мультиперкусії та появи перкусійних ансамблів. Особливу увагу приділено творчості Карлоса Чавеса та Девіда Масланки, чиї твори є знаковими у розвитку цього жанру. В роботі досліджується Токата К. Чавеса та «Терновий вінець» Д. Масланки з погляду їхнього жанро-стильового статусу, інструментального складу, тембрових рішень та структурної організації, а також визначається їхнє місце у сучасному концертному репертуарі. Отримані результати можуть бути використані у виконавській та педагогічній практиці, а також сприяти популяризації перкусійного ансамблю серед молодих музикантів. Ключові слова: перкусійний ансамбль, ударні інструменти, Токата, Карлос Чавес, «Терновий вінець», Девід Масланка, темброва палітра, сучасна музика для ударних, жанр, стиль. The Master’s Thesis by I. Protsenko, “The Percussion Ensemble in the Works of 20th-Century Composers: Genre and Stylistic Characteristics (A Case Study of Carlos Chávez’s Toccata and David Maslanka’s Crown of Thorns)”, is dedicated to the study of the evolution of the percussion ensemble as an independent phenomenon in 20th-century musical culture. The research analyzes the transformation of the role of percussion instruments in orchestral music, their increasing expressivity, and functional expansion, which ultimately led to the development of multipercussion and the establishment of percussion ensembles as a distinct genre. Particular attention is given to the works of Carlos Chávez and David Maslanka, whose compositions are considered pivotal in shaping this genre. The study explores Chávez’s Toccata and Maslanka’s Crown of Thorns from the perspective of their genre-stylistic status, instrumentation, timbral solutions, and structural organization, while also assessing their position within the contemporary concert repertoire. The findings of this research may be applied in both performance and pedagogical practice and contribute to the broader popularization of percussion ensembles among young musicians. Keywords: percussion ensemble, percussion instruments, Toccata, Carlos Chávez, Crown of Thorns, David Maslanka, timbral palette, contemporary percussion music, genre, style.Item Музикознавча думка Дніпропетровщини в. 22(2022-08) Дніпровська академія музикиСерію публікацій, що є результатом наукової діяльності, насамперед, викладачів, магістрантів та аспірантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До збірки також увійшли праці науковців, дослідницька діяльність яких пов’язана з дніпропетровським регіоном. The twenty second issue of the collection scientific articles «Musicological Thought of Dnipropetrovsk region» is continues the series of publications, which generates the results of scientific activity, first of all, from teachers and graduate students of Dnipropetrovsk Music Academy named after M. Glinka. The works of researchers, whose studying activities in certain extent binding with Dnipropetrovsk region, have come also into the compilation.Item Музикознавча думка Дніпропетровщини 22(2)(2022-12)Двадцять третій випуск збірника наукових статей «Музикознавча думка Дніпропетровщини» продовжує серію публікацій, що є результатом наукової діяльності, насамперед, викладачів, магістрантів та аспірантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До збірки також увійшли праці науковців, дослідницька діяльність яких пов’язана з дніпропетровським регіоном. The twenty third issue of the collection scientific articles «Musicological Thought of Dnipropetrovsk region» is continues the series of publications, which generates the results of scientific activity, first of all, from teachers and graduate students of Dnipropetrovsk Music Academy named after M. Glinka. The works of researchers, whose studying activities in certain extent binding with Dnipropetrovsk region, have come also into the compilation.Item ПРИНЦИПИ ТРАКТУВАННЯ СКРИПКОВОЇ СОНАТИ В ТВОРЧОСТІ М. БЕРЕЗОВСЬКОГО ТА М. СКОРИКА(2023) Ковальов А.Цей жанр майже не втрачав своєї популярності при пануванні будь-якого художнього напрямку ‒ від барочної до сучасної музики ‒ і був присутнім у творчому доробку більшості композиторів. Разом із тим, на відміну від жанру фортепіанної сонати, взірці якої глибоко вивчались та аналізувались, жанр камерно-інструментальної сонати в цілому, і сонати для скрипки та клавіру зокрема, почав привертати увагу музикознавців лише в останні десятиліття. До цього часу і курси з вивчення історії музики і наукові та публіцистичні роботи аналогічної тематики висвітлювали в основному лише найбільш видатні та популярні взірці жанру, такі як сонати Й. С. Баха, Й. Брамса, С. Франка та ін. Таким чином, сонати для скрипки та клавіру українських композиторів донедавна залишались поза увагою дослідників. У ХХІ столітті тема камерно-інструментального ансамблю почала активно розвиватись та вивчатись.Item ЕВОЛЮЦІЯ ТРАКТУВАННЯ ПАРТІЇ СОЛЮЮЧОЇ ФЛЕЙТИ (на прикладі Концерту для флейти з оркестром Б. Ромберга та Камерної симфонії № 3 для флейти і струнних Є. Станковича)(2023) Ковалишин Н.Серед творів різноманітних жанрів для цього інструмента важливе місце посідає концертний жанр, що сформувався за доби бароко. Вперше слово «концерт» було використане в XVI столітті як жанрова система інструментальної музики, що мала цілком самостійне значення. До жанру концерту увійшли твори, що були невід’ємною частиною публічних концертних заходів і які збагатили педагогічний репертуар. Поступово вдосконалювалася конструкція поперечної флейти, що стало поштовхом для розквіту сольного виконавства та у складі ансамблю. Мистецтво гри на флейті в XIX столітті зробило великий стрибок. Цьому сприяло багато чинників, серед яких і збагачення концертного репертуару та розвиток педагогіки, поява навчальних посібників гри на флейті. XIX століття стало величезною лабораторією конструктивного удосконалення флейти, що позначилося на розвитку виконавства, педагогіки та репертуару.Item ЖАНРОВО‑СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРІВ ДЛЯ ТРОМБОНА ЕРІКА ІВЕЙЗЕНА (на матеріалі Сонати та Балади для тромбона з фортепіано)(2023) Трофимчук І.Серед сучасних музикантів-композиторів, можна виділити американського композитора Еріка Евазена (нар. 1954) як найпліднішого композитора цього століття для духових інструментів. Він є професором композиції та доктором в Джульярдській школі, написав більше п’ятдесяти творів для мідних духових інструментів, з яких тридцять один саме для тромбона. Його внесок для тромбонного репертуару є значним і широким. Хоча наукові праці та дисертації про інструментальні композиції Івейзена існують, в жодній з них не досліджено аналітично камерну музику для тромбона. В українському просторі взагалі відсутні дослідження творчості композитора. Допомогти в розумінні композиторської мови можуть багаточисельні інтерв’ю самого Івейзена. Крім того, під час аналізу творів було здійснено листування з композитором. Він надав багато інформації стосовно своєї біографії, акцентувавши саме українське походження, звернув увагу на композиційні особливості в творах, які ми розглядаємо – Балади для тромбона з оркестром та Сонати для тромбона з фортепіано.Item ТВОРИ КРУПНОЇ ФОРМИ ДЛЯ БАНДУРИ : СУЧАСНА ВИКОНАВСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (на прикладі Сонати і Концерту А. Маціяки)(2023) Буйновська Д.Оригінальний репертуар займає фундаментальну позицію у процесі становлення професійного музиканта, стає обов'язковим для освоєння академічної бандури та ніби відходить на другий план, як черговий щабель навчання бандуриста-інструменталіста, точно не як прояв вершини майстерності виконавця. Окрім того, оригінальний репертуар з плином часу втрачає актуальність і, як наслідок, знижується зацікавленість серед молодого покоління, що негативно впливає на популяризацію академічної бандури. Внаслідок того важливо шукати нові шляхи інтерпретації, осучасненні та відмінні від традиційних прочитань творів. Розгляд питання щодо нового бачення академічної музики на бандурі, сучасна виконавська інтерпретація творів оригінального репертуару обумовлюють актуальність обраної теми.Item ВИКОНАВСЬКІ ОСОБЛИВОСТІ ВОКАЛЬНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СУЧАСНУ ЕСТРАДНУ МУЗИКУ(2023) Аскерова Н.Актуальність дослідження. Спів, як вид творчості та професійної діяльності існує вже багать століть, але чи такий самий він, як був хоча б у 60‑х роках минулого століття? Або навпаки щось змінилось, додалось, удосконалилось? Існує багато різновидів вокалу : академічний, народний, естрадний, джазовий тощо. Джаз і популярна естрадна музика мають певну схожість, але і дещо відрізняються. Джазова музика, як правило, більш приглушена та мелодійна за своєю природою, виражає емоції душі, яка шукає сенсу. А популярна музика більш комерційна та доступна, тоді як джаз є більш експериментальним та елітарним. Поп‑музика та джаз подібні тим, що обидва є формами сучасної музики, часто створюються з наміром сподобатися широкій аудиторії і формують незліченну кількість піджанрів.Item ЗВУКООБРАЗ БАЯНА В СУЧАСНОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПРОСТОРІ(2023) Айвазян Е.Item ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОНЦЕРТУ № 1 РІХАРДА ШТРАУСА ДЛЯ ВАЛТОРНИ З ОРКЕСТРОМ(2023) Шорсткий М.Актуальність теми дослідження пов'язана з особливостями виконавської інтерпретації, зумовленими суспільними перетвореннями, що відбуваються в Україні під впливом соціально-економічних і культурологічних змін. Трансформаційні процеси, що охопили всі сфери соціально-економічного життя сучасного суспільства й значною мірою викликані широким міграційним рухом, впливають на розвиток культури міжнаціональних відносин і вимагають інформаційного забезпечення, оновлення мистецько-змістовних концепцій та парадигм. Одним із шляхів узгодження змісту мистецької освіти із сучасними потребами суспільства, забезпечення інтеграції світового освітнього мистецького простору – орієнтація на особистісний підхід у підготовці майбутніх фахівців нової формації, що володіють спеціалізованими музично-виконавськими вміннями з поглибленими музично-фаховими знаннями.Item Інтерпретація казки «Попелюшка» в операх Дж. Россіні і Ж. Массне: специфіка втілення сюжету і образу головної героїні(2023) Кизь А.Сюжет західноєвропейської казки «Попелюшка», найбільш відомий за редакціями Шарля Перро та братів Грім, знайшов музичне втілення в цілому ряді творів, починаючи від опер Ніколя Ізуара (1810), Стефано Павезі (1814), балету Фернандо Сора (1822) і закінчуючи нещодавнім мюзиклом «Cinderella» Е. Ллойд Веббера (2020) та його новою версією – «Погана Попелюшка» («Bad Cinderella») [22], прем’єра якої відбулася в лютому 2023 року на Бродвеї. Особливу увагу в цьому розмаїтті інтерпретацій привертають опери, написані видатними представниками музичного театру ХІХ століття – Дж. Россіні (1792 – 1868) та Ж. Массне (1842 – 1912). Незважаючи на приналежність до однієї епохи, вони демонструють різні вектори розвитку опери.Item ”Коломийка” В. Зубицького: жанрово-стильові та композиційні особливості твору(2023) Алексанян К.М.Магістерська робота «”Коломийка” В. Зубицького: жанрово-стильові та композиційні особливості твору» присвячена вивченню особливостей втілення коломийки у сучасній українській музиці. Досліджуються особливості жанру коломийки від фольклорного прототипу до його використання у творчості українських композиторів. Матеріалом дослідження постав хоровий твір «Коломийка» В. Зубицького для мішаного хору з супроводом партії фортепіано і ударної групи, де аналізуються композиційна будова та жанрово-стильові виміри. Отримані наукові результати можуть використовуватися у навчальних курсах української хорової літератури та історії української музики, а також у виконавській діяльності хормейстерів та хорових колективів, які звертаються до творів сучасних композиторів.Item ПРОБЛЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВАРІАЦІЙНИХ ЦИКЛІВ Ф. ЛІСТА (на прикладі Варіацій на тему кантати №12 Й. С. Баха «Weinen, Klagen, Sorgen, Zagen»)(2023) Давиденко Я.У даному дослідженні розглядається еволюція варіацій та їх місце у фортепіанній творчості західноєвропейських композиторів романтиків. Не беручи до уваги ідейно-естетичні відмінності класицизму та романтизму, варіації з середини XVIII до кінця XIX століття обумовлені загальними традиціями, що в цілому поєднує їх і прокреслює нерозривну лінію розвитку жанру. В цей час необхідність вивчення варіацій обумовлена низкою причин. По-перше, цей жанр перебуває на перетині виконавських уподобань та виконавських традицій. По-друге, тісна пов’язаність варіацій з віртуозністю в музичному мистецтві, на відміну від сонати, не обов'язково поєднаної з віртуозним виконавством.Item «ПОЕТИКА ПОЧУТТІВ» ЛІНИ КОСТЕНКО ТА ЇЇ ВТІЛЕННЯ У ВОКАЛЬНИХ ЦИКЛАХ Б. ФІЛЬЦ ТА О. ЯКОВЧУКА(2023) Дзвінчук А.Українська камерно-вокальна музика є провідною галуззю для втілення композиторських задумів. Цьому сприяє зацікавленість виконавців-вокалістів в якісному, яскравому та доступному для слухачів репертуарі. Камерні вокальні цикли відкривають нові шляхи для взаємодії музики та поезії та водночас демонструють багаті традиції у розвитку цього жанру. ХХI століття висуває нові складні завдання для виконавця камерної вокальної музики, що обумовлено перебудовою жанрової системи, роллю медіа-проєктів, які мають сильну вражаючу силу на слухача тощо. У цих умовах специфіка камерного виконання вокальних творів може сприйматися як недостатньо виразна або взагалі не дуже актуальна.Втім, дослідники відмічають недостатність вивчення та виконання творів саме української вокальної музики. Як зазначає О. Баланко, сьогодні спостерігається «недостатній ступінь вивченості української камерно-вокальної музики як предмету виконавської творчості на сучасному етапі формування репертуарних пріоритетів камерних виконавців».Item ВОКАЛЬНІ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ В. СКУРАТОВСЬКОГО: ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ(2023) Сліта А.Серед світової палітри музики українська займає вагоме місце та представлена багатьма композиторами з великою вокальною спадщиною. Особливе місце займає вокальний здобуток дніпропетровського композитора В. Скуратовського. Жанр вокальної – мініатюри один з найпопулярніших серед професійних та самодіяльних співаків. Поняття мініатюри представлено рядом науковців та музикознавців, також пропонуємо власну дефініцію «вокальної мініатюри», надаємо схематично види вокальної мініатюри в залежності від інтерпретації композитором вербального тексту.Item «ІСПАНСЬКА СЮЇТА» №2 ДЛЯ ФОРТЕПІАНО ІСААКА АЛЬБЕНІСА: ЖАНРОВІ ТА ВИКОНАВСЬКІ АСПЕКТИ(2023) Смотраєва АннаАктуальність дослідження. Жанр сюїти є дуже затребуваним серед композиторів через його великі виразові та композиційні можливості. На різних етапах еволюції європейської сюїти прообрази побутових танців інтерпретувалися в залежності від творчого досвіду композиторів. Специфічних рис сюїтний цикл набув у епоху романтизму, коли встановлювались різні національні школи. Великий інтерес для вивчення представляють романтичні сюїти іспанських композиторів, у яких означений жанр набув особливих ознак та цікавих драматургічних рішень. Звернення до фортепіанних «Іспанських сюїт» Ісаака Альбеніса обумовлене недостатньою кількістю досліджень сюїтних циклів іспанського композитора у вітчизняному музикознавстві, де були б повністю розкриті питання композиторського стилю, жанрових особливостей сюїт, а особливо проблематики виконання та особливостей інтерпретації. Сюїтна творчість І. Альбеніса посідає значне місце у репертуарі як студентів музичних коледжів, музичних академій, так і серед видатних виконавців зі світовими іменами. Актуальність обраної теми відповідає завданням сучасного піаніста, а саме – теоретичного та практичного підходів до розучування сюїтних циклів і як наслідок – його осмисленого виконання.Item Музикознавча думка Дніпропетровщини 2023(1)(ГРАНІ, 2023-05)Двадцять четвертий випуск збірника наукових статей «Музикознавча думка Дніпропетровщини» продовжує серію публікацій, що є результатом наукової діяльності, насамперед, викладачів, магістрантів та аспірантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До збірки також увійшли праці науковців, дослідницька діяльність яких пов’язана з дніпропетровським регіоном. The twenty fourth issue of the collection scientific articles «Musicological Thought of Dnipropetrovsk region» is continues the series of publications, which generates the results of scientific activity, first of all, from teachers and graduate students of Dnipropetrovsk Music Academy named after M. Glinka. The works of researchers, whose studying activities in certain extent binding with Dnipropetrovsk region, have come also into the compilation.Item Музикознавча думка Дніпропетровщини 23(2)(2023-11)Двадцять п’ятий випуск збірника наукових статей «Музикознавча думка Дніпропетровщини» продовжує серію публікацій, що є результатом наукової діяльності, насамперед, викладачів та аспірантів Дніпровської академії музики. До збірки також увійшли праці науковців, дослідницька діяльність яких пов’язана з дніпропетровським регіоном. The twenty fiveth issue of the collection scientific articles «Musicological Thought of Dnipropetrovsk region» is continues the series of publications, which generates the results of scientific activity, first of all, from teachers and graduate students of Dnipro Music Academy. The works of researchers, whose studying activities in certain extent binding with Dnipropetrovsk region, have come also into the compilation.